×

Ми тут:

підписатися

Дмитро Ступка: актор з амбіціями

Автори: Олександр Скобцев, директор івент-агентства «Magic Factory», Анастасія Бойко, PR-менеджер івент-агентства «Magic Factory»

Дмитре, вітаємо Вас з успішною презентацією нової вистави! Нещодавно відбулася прем’єра спектаклю Володимира Горянського «Дракон», у якому Ви зіграли одну з головних ролей.

Це філософська історична розповідь, яка не втрачає актуальності і сьогодні. Скажіть, чому варто відвідати виставу?

Дякую! Сюжет є актуальним для будь-якої країни, національності та епохи. Це казкова історія про дракона, якого неможливо перемогти, тому що він живе у кожному з жителів міста. Це не просто гарна вистава з зірковим складом акторів. Вона змушує думати та аналізувати.

Ви народилися в акторській сім’ї – допомагає чи заважає в кар’єрі всесвітньо відоме прізвище?

Двояко. І допомагає, і ні. Люди пильно тебе оцінюють через лупу прізвища. Іноді порівнюють дідуся, тата і мене з точки зору акторської майстерності. Буває так, що деякі кастинг-директори взагалі не сприймають прізвище Ступка. У будь-якому випадку прізвище не може допомогти у пошуку роботи.

Ви часто знімаєтеся у кіно, маєте у портфоліо всесвітньо відомі картини, але є думка, що в першу чергу Ви позиціонуєте себе як актор театру.

Я актор театру і кіно. Театр для мене як рідний дім, тому що змалечку виріс тут, дивився вистави за кулісами. До того ж, це постійна робота і ти завжди тримаєш себе у формі як актор. Загалом мені більше подобається зніматися у кіно, але це завжди залежить від конкретного проекту.

Кого мрієте зіграти?

Мені подобаються історичні особистості. Нещодавно зіграв Симона Васильовича Петлюру у фільмі «Крути» — досить цікаве перевтілення. Подобаються ролі, які потребують складного гриму, коли ти навіть не схожий на себе.
Я б зіграв роль, яка абсолютно протирічить моїм моральним принципам та цінностям — насильника, наприклад, чи чоловіка з нетрадиційною орієнтацією. Я твердо переконаний: чим складніший виклик я приймаю, тим швидше росту як професіонал. От і все.

З кожним роком український кінематограф стрімко розвивається. Одна за одною у прокат виходять все нові і нові стрічки, які не поступаються якістю вже традиційним голлівудським фільмам.

Чи плануєте опанувати режисерське ремесло?

Безумовно, кіно розвивається стрімко, але не можу зрозуміти, що заважало такому розвитку раніше. Проте цей факт не може не тішити — приємно.

Звичайно, мені б хотілося більше зніматися, при тому, що наразі в Україні існує велика кількість кінопроектів. Просто не кличуть на проби. Якийсь парадокс, і не знаю, з чим він пов’язаний. Можливо, це через політичні обставини або щось інше. Про режисуру ще не замислювався…

Яка роль запам’яталася найбільше та чому?

«Тіні незабутих предків» режисера Любомира Левицького — перший повнометражний якісний фільм, у якому я знявся. До речі, Любомир зараз у Голлівуді! Серйозний фільм. Знімали на плівку. Це була справжня експедиція з танками, вибухами та атмосферою. Перед тим я грав у фільмі російського виробництва, який усі забракували, — стрічці «Ми з майбутнього-2». Також було цікаво працювати з паном Кшиштофом Зануссі, Олексієм Шапарєвим у фільмі «Правило бою». Проте справжня впізнаваність прийшла з «Тінями…».

Над якими проектами працюєте зараз? Поділитеся секретами про плани на майбутнє?

Як ми згадували на самому початку, нещодавно ми випустили антрепризу «Дракон» за п’єсою Євгена Шварца. Я вперше зіграв на сцені з Володимиром Горянським. Цікавий актор, майстер своєї справи. Зараз планується антреприза «Ищите женщину», яку починаємо репетирувати вже у січні. Чекаю на прем’єру фільму «Крути», де я зіграв Симона Петлюру. Зараз я відкритий до пропозицій!

Чим займаєтеся, окрім зйомок?

Ми з кумом заснували будівельну компанію. Будуємо, реставруємо. На даний момент це реставрація державних будівель, але у майбутньому плануємо орієнтуватися на спорудження хмарочосів. Ще ми з батьком викладаємо в Університеті культури (КНУКіМ). Мені подобається бачити запал у студентів, тому я постійно намагаюся вдосконалити свої лекції. Щоб додати змістовності, я заручився підтримкою режисера «Косметики ворога» Антона Меженіна та Марини Сороки, вона багато розказує про теорію.

Про особисте. У Вас багато зйомок, репетицій у театрі, постійні переїзди. Як з дружиною розподіляєте сімейні обов’язки?

Моя дружина, Поліна Логунова, так само багато працює. Вона автор програми по схудненню, перукар, професійна телеведуча. Її можна було спостерігати на каналі М1 та під час Євро на телеканалі «Футбол 2» . Вона стала ведучою у парі з Олександром Денисовим. Проте Поліна родом з Білорусі і тому мовний бар’єр є перешкодою до повноцінного розвитку на телебаченні.

Як змінилося ваше життя після народження дитини?

Кардинально. По-перше, менше витрачаю часу на зустрічі з друзями. Живу за принципом «Дитина-робота-дім», намагаюся бути гарним батьком. Є стимул більше заробляти. Хочеться забезпечити гідне майбутнє для своєї дитини та компенсувати деякі аспекти, які, на жаль, стали прогалинами у моєму дитинстві.

І наостанок — бліц:

Книга чи спортзал?

Книга

Нью-Йорк чи Київ?

Нью-Йорк

Mercedes чи BMW?

Mercedes і BMW

Apple чи Android?

Apple

Кохана жінка чи футбол?

Кохана жінка

Море чи гори?

Гори

Кіно чи театр?

Кіно

Що побажаєте читачам «РІА-Україна»?

Щоб ви всі були здорові.

 

Free WordPress Themes, Free Android Games